Привходящий - привхідний, привхожий. [Привхожі обставини (Крим.)]. Привыкание - звикання, привикання, призвичаювання до кого, до чого. Привыкать, привыкнуть - звикати, звик(ну)ти (и звик(ну)тися), привикати, привик(ну)ти, призвикати, призвикнути, навикати, навик(ну)ти, завикати завик(ну)ти, перевикати, перевик(ну)ти, увикати, увикнути, звичитися до кого, до чого (що робити), призвичаюватися, призвичаїтися до кого, до чого, принатурюватися, принатуритися до чого, (осваиваться) обвикати, обвикнути де, о(б)говтуватися, о(б)говтатися, приговтатися, оббутися де, з ким з чим (см. Осва[о]иваться), (обживаться) обізнаватися, обізнатися де, з ким, з чим; (о мн.) позвикати, попривикати, понавикати, пообвикати, повикнути, попризвичаюватися до кого, до чого, попринатурюватися до чого, пообговтуватися з ким, з чим. [Я до того не звикла в батька (Неч.-Лев.). Не звик правди говорити. Чи вже позвикали ваші дівчата у городі жити? (Київськ. п.). Нехай привикає. Тут поки звикнуть очі, дуже тЄмно (Л. Укр.). Не навик байдики бити (Кониськ.). Завикли змалку балакати тільки по-московському (Грінч.). Повикли ляхи нас дурити (Куліш). Звикай Христа сповивати (Грінч. III). Призвичаювавсь до народнього побуту (Єфр.). До того треба призвичаїтись (Левиц.). Корова принатурилась їсти солому (Звиног.). Швидко він з нЄю (гадкою) обговтався - оббувся (Крим.). Оббулась у хаті. Він тілько обізнався, зараз-же пристав до музик (Свидн.)]. -вьїкнуть друг к другу - звикнути між собою, звикнути один (однЄ) до одного. -выкнуть ко всему - звикнути до всього, до всячини. Нам не -кать -нам не звикати.
