Приманивание - приманювання, приваблювання, принаджування; срв. Приманивать. Приманивать, приманить - 1) (знаками, кивая) приманювати, приманити, (во множ.) поприманювати кого. [Прийшов під манастарську браму - виглядаю, викликаю -приманив до себе худенького, бліденького старенького служку (М. Вовч.)]; 2) (привлекать) приманювати, приманити, приваблювати, привабити, (во мн.) поприманювати, поприваблювати кого, що куди. [Поки були в його (князя) скарби, скарбами до себе людЄй приманював (Куліш). Там соловЄйко гніздо вив, собі галочку приманив (Чуб.). Запах молока привабив і вужа з його кута (Франко)]; 3) (манить обещаниями; о животных: приваживать) приманювати, приманити, принаджувати, принадити, (гал.) лудити, залудити, (обыкновенно с отрицанием) доманювати, доманити, (во множ.) поприманювати, попринаджувати и т. д. [Чи я-ж тобі не казала, не наказувала, щоб ти хлопців не водила, не принаджувала (Пісня). Ніяк теляти, до рук не доманиш (Черк. п.). Принаджує моїх голубів (Гр.). Залудив як курку до зерна (Франко. Пр.). З усього хутора собак сюди поприманював (Харк.). Нащо ти моїх голубів до сЄбе попринаджував (Богодух.)]. Приманенный - приманений, приваблений, принаджений, залуджений. -ться - приманюватися, бути приманеним, приваблюватися, бути привабленим, принаджуватися, бути принадженим и т. д.
