Принуждение - 1) примушування, змушування, силування, неволення, приневолювання, оконч. примушення, змушення, присилування, усилування, приневолення. [Коли не спромога боротися проти неволення, так не трЄба мовчки нЄсти шию в ярмо (Кониськ.). До милування нема силування (Кониськ.)]; 2) (принука) примус (-су), мус, принука, пригін (-гону). [На се лю>дям добра воля, примусу жадного ні від кого нема (Кониськ.). Проти мусу не підеш (Приказка)]. Сделать что по -нию - зробити що з примусу (з мусу, з принуки). [То була праця з примусу (Грінч.). Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з принуки (Приказка)]. По своей охоте или по -нию - з власної охоти (самохіть) чи з примусу (чи з принуки). Путём -ния - примусом. [Костомаров радить не чинити обмоскалення примусом (Грінч.)].
