Припёк — Російсько-український академічний словник (А–П)
Припёк - 1) см. Припёка; 2) (прибыль по весу в хлебе) припічка (-ки). Пуд хорошей ржаной муки даёт полпуда -пёку - пуд доброго житнього борошна дає з півпуда припічки; 3) (солнопёк) пригрів, вигрів (-ву), осоння, осонь (-ни). На самом -ке - на самому вигріві, саме на осонні, на самому сонці.