Приставление - приста(но)вляння; притулювання; примощування; см. Приставлять. Приставленик, приставник, -ница - (надсмотрщик) приставник, -ниця, наставник, -ниця; (сторож) вартівник, -ниця. [Скупий - не пан своїх засіків повних, а сторож і приставник і невольник (Франко). Там в’язні, сковані докупи, відпочивають і не чують крику наставника (Кн. Йова). А в нашої наставниці рябая спідниця, тоді вона нас пускає, як зійде зірниця (Пісня)].