Прихоть — Російсько-український академічний словник (А–П)
ПрИхоть - (каприз) примха; (праздная затея) вигадка (ум. вигадочка); (вздорное хотение) забаг (-гу), забаганка, захтінка, прибаг; (причуда) химера. -хоти - примхи, вереди (-дів), вередування, норови, вигадки, витребеньки (вульг. витребаси), забаги, забаганки, прибаги, химери. [Жінко, каже, се вже, бачу, твої примхи (М. Вовч.). А з молодого віку, славлять, вигадочки були чималі і в нЄї (М. Вовч.). УжЄ ти мені в печінках сидиш з своїми витребеньками (Шевч.)]. Барские -ти - панські витребЄньки (примхи, вигадки, химЄри). Не думайте, что это моя -хоть - не думайте, що це моя примха, забаганка. Надоела ты мне своими -тями - увірилась ти мені своїми вЄредами (своїм вередуванням). Не -знает меры своим -тям - не знає міри своїм примхам, забагам. Она все его - ти знает - вона всі його норови знає. Давать и отнимать места по своей,-ти - давати і відбирати місця по своїй уподобі. Поступать по своей -ти - чинити по своїй уподобі.