Приятель, -ница - приятель, приятелька; (фамил.) друзяка, панібрат, посЄстра. [Поки щастя плужить, поти приятель служить (Номис). Є у мЄне сусідонька, добра приятелька (Чуб. V). Е, та й дурний-же ти, панібрате (Номис). Кобись такий до роботи, який до посЄстри (Гол.)]. Закадычный -тель - щирий приятель, крЄвний друзяка (м. р.); срв. Друг, Подруга. Сделаться -лями - заприятелювати, заприязнитися, поприятелювати, потоваришувати, приятелями стати, здружитися з ким; срв. Подружить, -ся.
Приятель в інших словниках
| Приятель — Великий тлумачний словник сучасної української мови |