Проистекать — Російсько-український академічний словник (А–П)
Проистекать, проистечь - 1) витікати, витекти, виливатися, вилитися, протікати, протекти. [Ой у полі криниченька, з неї вода протікає (Пісня)]; 2) виходити, вийти, випливати, випливти, виникати, виникнути, повставати, повстати з чого, мати причиною що; срв. Вытекать 2, Происходить 2. [Той народ буде ніби паном між иншими народами, а цим з того усяка кривда виходитиме (Єфр.). З надмірної ідеалізації виходить тільки надмірне розчарування (Крим.)]. Все его несчастия -кают от того, что^ - всі його нещастя виходять, повстають з того, що...