Проклятие - 1) прокляття, кляття, клятьба, проклін (-кльону). [Нехай ляже прокляття на йому (Неч.-Лев.). Ой згадай про мЄнє, здійми кляття з мЄнє (Гатц.). Клятьба неправа звернеться на вас (Л. Укр.). Батькова та матчина молитва із моря виймає, а проклія у калюжі топить (Номис). Знай: спадщини тобі я ввік не відпишу, а те, то я сказав, прокльоном завершу (Самійл.)]; 2) церк., см. Анафема. Наложить на кого -тие -накласти клятьбу (анафему) на кого. Предать кого -тию - виклясти кого, клятьбу виректи кому. Преданный -тию кем - виклятий від кого; 3) (брань) проклін и прокльон (-льону), кльон (-ну). [Отут-то було плачу та прокльонів (Свидн.). Її кльони й прокльони (Мирн.)]. Слать -тия кому, осыпать -тиями кого - слати прокльони кому, кидати прокльони, прокльонами на кого.
