Просвещать, просветить - 1) кого (образовывать) - освічувати, освітити кого, (поучать истинам и добру) просвіщати, просвічувати и просвічати, просвітити кого. [Працюй, освічуй, людЄй (Тесл.). Благайте-ж ви, щоб мудрістю своєю він просвітив вас (Грінч.). Учи нас! Просвіщай (Федьк.). Ми й непросвічених умієм просвічати (Сам.)]. -щать народ -освічувати народ; 2) церк. (духовным светом) - просвічати и просвічувати, просвітити; см. Озарять. [Світло просвічує кожного чоловіка (Св. Пис.)]. -тить глаза, очи -просвітити очі. [Глянь на мЄне, незрячі очі просвіти (Псал.)]; 3) освічати, освітити, просвічати, просвітити; см. Освещать. [Як я (місяць) зійду рано звЄчора, то просвітю гори і долини (Чуб.)]; 4) просветить известное время - світити, просвітити пЄвний час. [Місяць просвітив до півночи]. Просвещённый - освічений, просвічений. [Освічена наукою козачка (Куліш). Не просвічений світлом гуманности (О. Пчілка)].
