Просьба - 1) прохання (ум. проханнячко), просьба (ум. просьбонька). -ба о помощи -прохання за допомогу (за підмогу), прохання, щоб зара[я]тувати. Обращаться, обратиться к кому с -бою - вдаватися, вдатися до кого з проханням. Я к вам с -бою, у меня к вам -ба - маю до вас прохання, що я вас проситиму. По -бе кого-л, чьей-л. - на прохання кого, чиє, з просьби кого, чиєї. [На моє прохання він написав листа. Як не даси з просьби, даси з принуки (Номис). Ні просьбою, ні грізьбою не скрутив громади (Кониськ.)]; 2) (письменная, жалоба, иск) прохання, просьба, супліка. [АрхирЄй один заморський такий звичай мав: як без грошей була просьба, то і не приймав (Рудан.)]. Подать -бу кому - подати прохання, просьбу, супліку до кого. [Подаваймо супліку до архирея, щоб прислав нам попа (Свидн.)].
Просьба в інших словниках
| Просьба — Великий тлумачний словник сучасної української мови |