Противоположный - протилежний, супротилЄжний, протИвний, супротИвний; (противоречащий чему) суперечний чому. [Перейшов мовчки до протилежної стінИ (Л. Укр.). Стіни супротилежного будИнку (Кониськ.). Два діяметрально супротилЄжні тИпи (Грінч.). Полум’я осявало протИвну стіну (Коцюб.). Напросто мЄне сидів на супротИвній лаві якИйсь добродій (Крим.). ШевчЄнко мав діяметрально протилежні КулішЄвим історИчні погляди (Грінч.). Письменники протилежного напряму]. Доказывать совершенно -ное - доводити цілком (су)протилЄжне, супротИвне. -ные свойства -супротИвні, (су)цротилЄжні властивості. -ные интересы - супротИвні, супротилЄжні, суперЄчні інтереси. [СуперЄчні національні інтереси (Грінч.). Усі інтереси маси стали супротилежними інтерЄсам панів (Кониськ.)]. -ная сторона, -ный берег - протилежний, супротилЄжний, протИвний бік, бЄрег, той бік, бЄрег. Находящийся на -ной стороне, -ном берегу - тогобічний, тогобіцький, по той бік, по тім боці. [Тогобіцькі гори (Корол.)]. В -ную сторону от чего-л. - у протИвний (протилежний, другий) бік від чого, насупротив, навпаки, наопак, наопач чого. [Ти мусиш тікати в протИвний бік (Франко). ПокотИла палянИцю навпаки сонця (Квітка)].
