Прядь — Російсько-український академічний словник (А–П)
Прядь - 1) (волос, шерсти) пасмо (р. мн. пасом и пасмів), прядка, (пучёк) жмут. [Чорнії пасма волосся (Л. Укр.), Заплетена одна прядка, і знов друга розплетена (М. Вов.). Жмут волосся коло лівого вуха (Свидн.)]; 2) (льна, хлопка) мичка; 3) (верёвки) сгалка, сталька, сталя, сталь. [Батіг у чотири сгалки (Манж.)].