Пугать, испугать кого - 1) лякати, злякати и налякати, страшити, устрашити и настрашити, страхати, настрахати, жахати, ужахнути кого, полошити, сполошити и наполошити, полохати, сполохати и наполохати кого, пудити, спуджувати, спудити кого. [Тиха вода людЄй топить, а бурна тільки лякає (Номис). Коли страшиш, - сам не бійся (Номис). Твій гнів мєнЄ жахає (Куліш). Таких страшних герольдів посилають, щоб нас вжахнути (Куліш). Се тая Солоха, що кури полоха (Приказка). А навкруги лунали музики, дудніли бубни і полошили нічну тишу п’яні пісні (Коцюб.). Я їхав улицею, і де взявся собака, - спудив коня]; 2) (угрожать кому) лякати, страхати, страшити, полохати кого. [Ви не лякайте мєнЄ - я ляканий (Тобіл.). Посадили ото його в тюрму, страхали його Сибіром (Єфр.). Побачила, що так полоха Еол синка, що аж захляв (Котл.)]. -гать детей наказанием - лякати, страхати дітЄй карою. Пугнуть - настрахати, настрашити, наполохати кого. Я порядком -нул его - я таки добре його настрахав, настрашив.
