Пузырь - 1) пузир (-ря), міхур (-ра). Плавательный -зырь - плавальний пузир, пухир (-ря). Жёлчный -зырь - жовчний міхур. Мочевой -зырь - сечовий пузир (міхур), сЄчник, (диал.) бордкэг (-га), пуздро (-дра); 2) (волдырь) пузир (-ря), ум. пузирчик, пухир (-ря), ум. пухирчик, (диал.) піхур (-ря), ум. піхурчик, міхур (-ра), ум. міхурець (-рця), (наполненный гнойной жидкостью) гноянка, (с бесцветной жидкостью) водянка. [Впіймав за руку -подряпану, з пухирями од кропиви і гарячу (Васильч.). На пальчиках піхурчики намуляти (Грінч. III). Нащо-ж тобі, моя мила, працювати, на пальчиках міхурчики намуляти (Пісня)]. -зырь вскочил - пузир, пухир набіг. -зырИ появились на чём, покрыли что -скидало (обкидало) пузирями, пухирями що. [Усю пику йому скидало пузирями (Миргор. п.). Скидало пухирями (Хорол. п.)]. Покрыться -рём, -рями - пузирем, пузирями, пухирем, пухирями знятися, взятися. [Мале... до половини пузирем знялося (Г. Барв.)]; 3) (водяной или мыльный) бульбашка, булька, бульбах, бульба, бульбочка, банька, брижа. [То до гори ногами ходять, то стовбура перекидаються, то бульбахи дмуть (Квітка). А надворі дощик іде, аж бульбашки дмуться (Грінч. III). Як каменюка пішла на дно, аж тільки бульбашки забулькотіли (Квітка). Бульбашки скачуть од крапель скрізь по воді (Коцюб.). Мов бульбашки у чавуні клекочуть (Гул.-Арт.). Аж бульки на воді стають (Франко, Пр.). Чоловік на світі, як банька на воді (Номис). Налляв він у чарку того вина, в чарці стали брижі, аж кипить (Звин.)]. Пускать мыльные -зырИ - бульбахи, баньки дути; 4) (малыш) капшук (-ка).
