Пустеть — Російсько-український академічний словник (А–П)
Пустеть, опустеть - 1) пустіти, спустіти, безлюд(н)іти. [Пустіє в хаті, в коморі і на дворі без хазяїна (Гр.)]. В тЄмні ночі ніхто з хати не любить виходити, і всі вулиці безлюдніють (Крим.)]; 2) (становиться всё более пустым) пустішати.