Пустословный — Російсько-український академічний словник (А–П)
Пустословный - пустословний, марнословний. [Пустословні необачні рЄчі (Куліш)]. Пустосмех - дуросміх. [Дуросміх з тЄбе та й годі: нічого й сміятись - смієшся (М. Лобод.)]. Пустота - 1) (полость) порожнява, порожність (-ности), (в металле) дутлина, (пустое пространство, место) порожнеча, пустка, пустота, пустиня. [Ще не порожнє серце в тих, що стиха, не як гучна порожнява, говорять (Куліш). Кроки її гучно лунали в околишній порожняві (Коцюб.). Засипано землею, щоб сховати від потемків навіть згадку про те місце, де в попідземна порожність (Грінч.). І на возі, і в хаті, і в голові у його порожнеча (Кониськ.). Без тЄ6є жить - безглуздий жарт, і світ весь - порожнеча. (Франко). Двері в возовню стоять отвором, і чорна пустка вигляда звідти, як з беззубого рота (Коцюб.). Там, де пустка замість серця, поратунку вже не буде (М. Ворон.). Вічна пустиня в животі, вічна пустиня в голові (Тобіл.)]. Торичеллиева -та - барометрична або Торичеллієва порожнява. -та бомбы - порожність, порожнява бомби. -та в (на) душе, на сердце - порожнеча в (на) душі, на серці, в середині. [Незнайома обстанова, чужі люди та якась порожнеча на душі в нЄї нагадували, що її вибито з колії звичайного життя (Єфр.). Вона почувала в середині якусь прикру порожнЄчу (Л. Укр.)]; 2) (тщета, ничтожность) порожнЄча, пустота, марність, марнота, нікчЄмність (-ности). -та жизни - порожнЄча життя, життьова порожнЄча. -та человеческих порывов, стремлений - марність, нікчЄмність людських пориваннів, змаганнів.