ПучИна - 1) пучина (кн. слово), вир, нурта, нурт (-та), шум, тоня, (бездна) безодня, (глубина) глибиня; см. Водоворот, Омут. [Ревла пучина (Куліш). Кинули та у вир глибокий (Голов.). Вир війни (Грінч.). Дніпрові нурти. Вже так мені нудно, хоч у шум головою (Под. г.)]. Морская -на - морська безодня. -на зол - вир злигоднів; 2) см. Брю»хо.
Пучина в інших словниках
| Пучина — Словник чужомовних слів і термінів |
| Пучина — Великий тлумачний словник сучасної української мови |