Пучок — Російсько-український академічний словник (А–П)
Пучок - пучок (-чка), жмутик, жмуток (-тка), жмут (-та), (табаку, шёлку и т. Д.) бунтик (тютюну, шовку), (листьев табаку) папуша, (соломы) віхоть (р. віхтя), (обычно скрученный) скрутень, крутень (-тня), скрутінь (-теня), крутеник, верчик (-ка) (соломи); (горсть льна и т. п.) горстка льону; (горсточка) жмінька, пучечка; см. Пук. -чки, соб. -жмуття. [Пучок зілля (Стор.). Нарвала пучок квіток (Н.-Лев.). Жмуток соломи (Липов.). Жмутик квіток. Тобі я жмут проміння кину (Олесь). Держав в руці жмут грошей, (папіряних) (Новом. п.). Шовку жмут (М. Кр.)]. -чок волос - жмутик волосся. -чок луку -пучок цибулі. [У цій в’язці дЄсять пучків, а в кожному пучку сім-вісім цибулин (Київщ.)]. -чок лучей - жмут проміння, променів.