Пятеро — Російсько-український академічний словник (А–П)
Пятеро - п’ятеро (-рох, -ром, -рома и -рма), ум. п’ятірко. [П’ятеро людЄй. Хіба п’ятеро горобців не продають за два шаги? (Єванг.). П’ять корів, п’ятеро телят (Круш.). У старшого нема дітЄй, а в мЄншого ціла мЄтка, аж п’ятірко (Г. Барв.)]. В -ром - уп’ятьох. Впятеро -уп’ятеро.