Зимний (относ. к зиме) - зи[і]мовий, зимній. [Зімовий вЄчір (Стар.). Ранком зімовим діброва мовчала (Л. Укр.). Саме тоді заходило зімовЄ сонце (Крим.). Нема зімової одЄжі (Звин.). Це зімові груші, влежаться аж на Різдво (Звин.). Де-де займалися зорі, зімні зорі, яскраві такі; стояв лютий мороз (Тесл.). Зімнє сонце, як мачушине сЄрце (Номис)]. В -нее время (зимой) - узи[і]мку. -няя спячка - зимова сплячка. -ний путь - зимова дорога. -ний Николай - зимній Микола, зимовий Микола, Микола-Зимник.
Зимний в інших словниках
| Зимний — Великий тлумачний словник сучасної української мови |