Катать, катывать, катнуть - 1) котити, котнути, покотити, качати, покачати, точити, поточити що или чим по чому; срвн. КатИть. [Котити колоду (Сл. Ум.). Скаже вона мені робити: під гору камінь точИти (Пісня)]. -тают и катят большой камень - кОтять великий камінь. КатнИ ещё разок - котнИ ще хоч раз. -тать шаром - котИти кулею. Шары -тать -котИти кулі. -тать колесом - котИти кОлесом. -тать по земле, по полу - качати по землі, по підлОзі. [ВонИ і ну йогО качати та вертіти, пОки аж прочунявся він (Рудч.)]; 2) (кого: возить) катати, возИти когО. -тать в бричке - катати брИчкою. -тать на лошадях - катати кіньми. -тать в лодке - катати чОвном. -тать саночки (взад и вперёд) - возИти саночкИ. -тать кого по окрестностям - возИти когО по окОлицях; 3) (быстро, много ездить) (непереходн. знач.) катати, гонИти, ганяти(ся). -тай-валяй! - женИ на всю! гайда та й гайда! -тать во всю (ивановскую) - гонИти на всі заставкИ, що-духу, скільки духу.
