Любезность — Російсько-український академічний словник (А–П)
Любезность - 1) ласкавість, приязність, прихильність, привітність, люб’язність, (вежливость) увічливість, чемність, ґречність (-ности). [Ласкавість панова збила Лаговського з пантелику (Крим.). То була одна ввічливість (Куліш)]. Он имел -ность предупредить меня - він ласкаво попередив (перестеріг) мене, він був ласкавий попередити мєнЄ. Разговаривал со свойственной ему -стью - розмовляв із властивою йому (для його) ввічливістю. Окажите -ность - зробіть ласку. Говорить -ности - бути солодким на мову з ким, говорити милі рЄчі кому, (фам.) мастити мЄдом кого. Он проявил безграничную -ность по отношению ко мне - він виявив безмЄжну прихильність (ласкавість) до мЄнє. -ность характера - привітність (ласкавість) вдачі; 2) -сти -залицяння, женихання; срв. Любезничанье 2. [Гнат був сунувся до нЄї з жениханням (Крим.)].