Манер — Російсько-український академічний словник (А–П)
Манер - (пошиб, вид) манір (-ру), (к)шталт (-ту), штиб (-бу), зразок (-зка), зразець (-зця), взір (р. взору), штиль (-лю), (способ) спосіб (-собу), чин (-ну), лад (-ду). На -нЄр чего - на манір, на (к)шталт, на штиль, на штиб и т. д., кшталтом, штабом, способом, робом, ладом чого. [Колись лЮди вшивали хати тільки соломою, а тепер на новий манір роблять (Звин.). Зростив дочку на великопанський манір (Мова). Почали козаки жити на лядський кшталт (Куліш). Сорочка пошита кшталтом городянських чоловічих сорочок (Грінч.). Ламати язик на татарський штиб (Номис). Одежа шилась своїм тутешнім штабом (Основа 1862). Він співав у церкві трохи на парубоцький зразець (Н.-Лев.). Нехай лЮди його робом роблять, то усе добре буде (М. Вовч.). Забудинки на другий штиль (Свидн.)]. На один -нЄр - на один манір (кшталт, штаб, штиль, зразець). [ОдЄжу всі шиють на один штиб (манір и т. д.)]. Все действуют на один -нЄр - усі роблять (чинять) одним робом (чином, способом, ладом). Каким бы -ром туда пробраться - яким-би робом (способом, чином, маніром) туди пробратися? Каким, таким -ром - яким, таким маніром (кшталтом, штабом), яким, таким способом (робом, чином), по-якому, по-такому. На французский, на турецкий -нЄр - на французький, на турецький лад, з-французька, з-турЄцька; по-французькому, по-турецькому.